San Felice, Venice, Церковна будівля у Венеції, Італія

Сан Феліче — церква епохи Відродження у Венеції з симетричним фасадом і круглими арками, типовими для тієї епохи. Будівля поєднує камінь і цеглу, демонструючи принципи дизайну, характерні для релігійної архітектури цього періоду.

Церкву Сан-Феліче заснувала у X столітті патриціанська родина Галліна; перша документальна згадка датується 1177 роком. Після глибоких перебудов її повторно освятив 15 липня 1267 року Маріно, єпископ Каорле. Критичний стан конструкцій і загальне оновлення Венеції зумовили повну перебудову з 1531 року у стилі Мауро Кодуссі.

Церква досі є парафіяльною, входить до вікаріату Каннареджо-Естуаріо Венеційського патріархату. Усередині плита нагадує про хрещення Карло Редзоніко, майбутнього папи Климента XIII, 29 березня 1693 року. Поруч із церквою жив Маркантоніо Брагадін, захисник Фамагусти, з якого турки 1571 року живцем здерли шкіру.

Церква розташована поблизу кількох зупинок водного транспорту, що робить її легко доступною на човні. Відвідувачам слід планувати прибуття у світлий час доби, оскільки двері зачиняються до вечора щодня.

Церква має два суміжні фасади: головний, що виходить на campo, і другий, звернений до Rio di San Felice. Головний фасад поділений на три частини пілястрами з коринфськими капітелями, а інтер'єр має план грецького хреста з чотирма стовпами, що тримають аркади купола.