Biblioteca leonardiana, Публічна бібліотека у Вінчі, Італія

Бібліотека Леонардіана є публічною бібліотекою у Вінчі, що містить приблизно 22 000 текстів, рукописів та малюнків Леонардо да Вінчі або про нього з різних періодів і країн. Колекція також включає міжнародний каталог, що документує опубліковані роботи про майстра Ренесансу протягом століть досліджень.

Витоки бібліотеки сягають 1883 року, коли Роберто Мартеллі став мером Вінчі й почав збирати дослідження про Леонардо, чому сприяло надання почесного громадянства вченим Ґуставо Узієллі та Джованні П'юматі. 1919 року граф Джуліо Мазетті да Баньяно подарував замок графів Ґвіді як приміщення, відреставрований до 1934 року. Ренцо Чанкі й Аладіно Бальдерескі уклали каталог томів до офіційного відкриття 1928 року; 1983 року бібліотека переїхала, залишивши замок Музею Леонардо.

Від 1961 року бібліотека проводить Letture Vinciane — цикл лекцій про Леонардо, що вводить у студії та дослідження його життя; 1952 року, на п'ятисотліття від дня народження, вона стала осередком ініціатив. Зібрання Уц'єллі налічує близько трьохсот найважливіших публікацій до 1910 року, а окремий відділ присвячено авторам, сучасним Леонардові або пізнішим, які писали про його діяльність.

Відвідувачі можуть використовувати смартфони для доступу до повного зібрання творів Леонардо через цифрову платформу e-Leo з розширеним пошуком і масштабуванням, доступними онлайн. Цей цифровий доступ дозволяє людям досліджувати колекцію з-за меж бібліотеки та продовжувати своє навчання самостійно.

Бібліотека має репродукції 22 000 рукописів і малюнків, а також факсиміле всіх рукописів Леонардо. Колекція Узіеллі налічує близько трьохсот важливих видань до 1910 року і зберігає неопубліковані листи до вченого Джована Баттісти Вентурі (1746–1822).