Église San Giovanni in Fonte, Романська церква у Вероні, Італія

Сан-Джованні-ін-Фонте — тринавна романська базиліка, центральна нава якої довша за бічні й завершується трьома півкруглими апсидами. Південний бік на Piazza Vescovado чергує ряди червоної цегли й білого туфу, а західний фасад муровано з туфу з біфорієм. У центрі нави стоїть восьмигранна купіль із вісьмома рельєфними сценами.

Каплицю, присвячену Івану Хрестителю, вперше згадано 981 року; ймовірно, раніше тут стояла будівля лангобардської доби. Єпископ Бернардо наказав перебудувати теперішню церкву з 1123 року, завершену наприкінці 1130-х, хоча дискусійним є, чи причиною був землетрус 1117 року, чи його реформа веронської церкви. Восьмигранну купіль із вісьмома рельєфними сценами виготовили пізніше, у XII столітті, приписують Бріолото де Бальнео.

Усередині збереглися фрески XII–XIV століть, а не XV; найпомітніша — «Мадонна Милосердя» у правій апсиді. 1575 року єпископ Агостіно Валієр заснував тут ораторій для навчання молоді катехизму; цю роль церква зберігала й після 1805 року.

Доступ через центр Верони, де вона розташована прямо біля собору. Регулярні години відвідування найкраще працюють рано вранці або пізно вдень, коли менше відвідувачів заповнюють простір.

Восьмигранну купіль приписують Бріолото де Бальнео, який на восьми гранях вирізьбив сцени з дитинства Христа, від Благовіщення до Хрещення Христа. Південно-західну бічну апсиду поглинув єпископський палац, завершений 1502 року, і відтоді її не видно ззовні.