Certosa di Parma, Монастир у Пармі, Італія

Чертоза ді Парма це колишній картезіанський монастир на західній околиці міста, що складається з барокової церкви, двох дворів та низки традиційних монастирських келій. Уся споруда розташована в межах високої зовнішньої стіни та поєднує готичні, барокові та неокласичні архітектурні елементи.

Роландо Таверна, єпископ Сполето, заснував монастир 1285 року; генеральний капітул картузіанців прийняв його 1286 року як Sanctae Mariae de Schola Dei, а єпископ Обіццо Санвітале освятив церкву 1289 року. Пошкоджений під час облоги Парми 1551 року комплекс відбудовували з 1562 року. Барочну церкву звели між 1671 і 1722 роками за проєктом Франческо Пескаролі, а 1769 року монастир скасували.

Назва Schola Dei, «Школа Божа», зберігалася від включення монастиря до картезіанського ордену 1286 року до його скасування. Церква присвячена святому Єроніму. Теперішні вівтарні образи привезли сюди з інших церков на початку XX століття; оригінальні дошки зберігаються в Національній галереї Парми.

Сьогодні комплекс не відкритий для відвідувачів, крім особливих нагод; монументальні частини решту часу зачинені. Тут розміщено школу підготовки пенітенціарної поліції, яка дбає про утримання й реставрацію будівель і приймає близько 200 курсантів. Вхід — зі Strada della Certosa 20, біля Via Mantova, на околиці міста.

Друкарня не була майстернею XV століття: картузіанці кілька років тримали один із перших друкарських верстатів Північної Італії, а ченці також вивчали астрономію, математику й фізику. Fabbrica Ducale dei Tabacchi почала роботу 1805 року і закрилася 1891 року; з 1900 року в будівлях містився єдиний виправний заклад Емілії-Романьї.