Santa Maria in Celsano, Церковна будівля в Римі, Італія.

Санта-Марія-ін-Чельзано — церква, вбудована в садибу римської кампаньї, майже прихована навколишніми будівлями, до якої ведуть сходи. Вона стоїть на залишках римської цистерни. Фасад має портал зі стрілчастою аркою, увінчаний розетковим вікном з гіпсовим декором; усередині три нави розділені арками на низьких гранітних колонах під дерев'яною стелею, освітлені шістьма вікнами, між якими є фрески XV століття.

Церква в селищі Санта-Марія-ді-Галерія вперше згадується в XI столітті, коли папа передав церкву й навколишні землі римському монастирю Сан-Саба. 1433 року вона перейшла під контроль Орсіні, які на початку XVI століття її відреставрували. Згодом нею керували монастир Сан-Паоло-ереміта, Колегія Германікум-Унгарикум і єзуїти, які 1816 року зробили її парафіяльним осередком. Нині це філіальна церква парафії Сант-Андреа-Апостоло в Остерія-Нуова в дієцезії Порто-Санта-Руфіна.

Назва походить із народної легенди: чудотворну ікону Мадонни, що зберігається всередині, нібито знайшли на шовковиці (gelso), звідси celso, а потім Celsano. Дві фрески церкви розповідають про віднайдення та перенесення ікони сюди; друга приписується школі Антоніаццо Романо.

До церкви ведуть сходи; вона вбудована в сільську садибу римської кампанії й майже схована за навколишніми будівлями. Нині це ректорська церква парафії Sant'Andrea Apostolo в Остерія-Нуова, тож перед поїздкою варто дізнатися про години відкриття на місці.

Церква зберігає дві кам'яні плити зі старої парафіяльної церкви Сант-Андреа-ді-Галерія, яка нині є руїною серед залишків покинутого міста Галерія. Головний вівтар містить ікону XII–XIII століть із Мадонною з Немовлям і святими — образ, з якого походить легенда про шовковицю.