Monastero di Camaldoli, Камальдульський монастир у Поппі, Італія

Монастир Камальдолі — монастирський комплекс на висоті 818 метрів над рівнем моря біля річки Аркіано, за три кілометри від скиту Камальдолі в комуні Поппі. Він включає старий госпіс або готель для прочан, церкву Сан-Донато і Сант-Іларіано та монастир, скромні будівлі якого згруповані навколо центрального клуатра з напівциркульними арками на іонійських капітелях на сонячних південній і західній сторонах.

Комплекс постав із маленької лікарні, яку ченці збудували біля церкви з 1046 року. Будівництво теперішнього монастиря почалося в XVI столітті, розширило клуатр і включило гостинний дім, і завершилося 1611 року. У липні 1943 року тут відбувалися роботи, що привели до укладення Codice di Camaldoli.

Спільнота належить до ордену камальдулів, заснованого Ромуальдом, який взяв назву від цього монастиря. Комплекс включає церкву Сан-Донато і Сант-Іларіано, старий госпіс і монастир. У липні 1943 року в монастирі відбулися зустрічі, що призвели до укладення Codice di Camaldoli.

Комплекс розташований на висоті 818 м над рівнем моря, біля рукава річки Аркіано, за 3 км від Еремо-ді-Камальдолі в комуні Поппі. Старий гостинний дім (foresteria), церква й монастир утворюють комплекс, тож варто закласти час на перехід між ними. Монастир стоїть у долині, а не на вершині, а ереміторій — окреме місце за кілька кілометрів дорогою.

Від 30 жовтня 1940 року монастир зберігав близько сотні творів з галереї Уффіці. Під час німецької окупації 1943–45 років пріор Антоніо Буффадіні завадив їх вивезенню, скориставшись знанням німецької мови та прапором Ватикану, піднятим над будівлею.