Porticoes of Bologna, Портики в Болоньї, Італія

Портики Болоньї утворюють мережу критих переходів уздовж вулиць історичного центру, підтримуваних колонами та півциркульними арками. На фотографіях арки пофарбовані в теплі оранжеві та червонуваті тони й спираються на високі стовпи з різьбленими капітелями; маленька табличка повідомляє «PASSO CARPAL». Переходи з'єднують вулиці, площі та будівлі в безперервний захищений маршрут.

Перша згадка про портик датується 1041 роком, коли виступні верхні поверхи підпирали дерев'яними кронштейнами, а згодом колонами. Міський указ 1288 року зобов'язав кожен новий будинок мати портик, а наявні — добудувати його, з мінімальною висотою і шириною 7 болонських футів (2,66 м), щоб проїхав вершник. Декрет від 26 березня 1568 року губернатора Джованні Баттісти Доріа і гонфалоньєра Камілло Палеотті наказав перебудувати дерев'яні портики з цегли або каменю.

Назва Pavaglione походить від «pavaj», болонського слова на позначення метеликів, оскільки там відбувався ринок шовкопрядів; з 1449 року його приймала дерев'яна споруда. Від 1433 року процесія несе візантійську ікону Богородиці з Дитям, приписувану Луці Євангелісту, вздовж 666 арок портика Сан-Лука до собору під час свята Вознесіння.

Муніципальна постанова 1288 року встановлювала мінімальну висоту й ширину 7 болонських футів (2,66 м), щоб вершник міг проїхати; статути 1352 року підняли норму до 10 футів (3,60 м) для нових будівель. Бідніші квартали її ігнорували й будували значно нижчі портики, тож звертайте увагу на ці різні висоти під час прогулянки.

Портик Сан-Лука з'єднує Порта Сарагоцца, одну з дванадцяти брам середньовічних мурів, із санктуарієм Мадонни ді Сан-Лука. Його 666 склепінчастих арок мають довжину 3 796 метрів, і з 1433 року процесія несе ними візантійську ікону Мадонни з Немовлям, приписувану Луці Євангелісту, до собору на свято Вознесіння.