Diaccia Botrona Nature Reserve, Природний заповідник поблизу Кастільйоне-делла-Пеская, Італія

Падуле-ді-Кастільйоне це природний заповідник поблизу Кастільйоне-делла-Пеская з великими водно-болотними угіддями, які забезпечують середовище існування для птахів, риб і рослин. Ландшафт включає мілководдя, очеретяні зарості та берегові лінії, які разом утворюють складну природну систему.

Заповідник зберігає частину колишнього озера Пріле, що вкривало рівнину Маремма і було значною мірою осушене каналізаційними роботами, розпочатими за Габсбургів-Лотарингів у XVIII столітті; П'єтро Леопольдо Тосканський почав їх 1766 року. Територію оголосили водно-болотним угіддям Рамсар 22 травня 1991 року, а 27 лютого 1996 року рішенням № 17 провінції Гроссето створили природний заповідник.

Назва поєднує дві частини водно-болотного угіддя — Діачча і Ботрона. На західному краї стоїть Каза Росса Шименес, збудована у XVIII столітті єзуїтським математиком Леонардо Шименесом для осушувальних робіт; тепер тут розміщено відвідувацький центр і мультимедійний музей про флору, фауну та історію болота. На Ізола Клодія збереглися середньовічні руїни абатства Сан-Панкраціо-аль-Фанго.

Заповідник простягається між річкою Бруна та прибережним сосновим лісом уздовж дороги Кастільйоне-делла-Пеская–Марина-ді-Гроссето, на території громад Гроссето й Кастільйоне-делла-Пеская. Відвідувацький центр і мультимедійний музей містяться в Casa Rossa Ximenes, збудованій у XVIII столітті Леонардо Сіменесом на західному краю Діачча-Ботрона. Біля Бруни зберігся прісноводний болотяний характер, решта — солонувата лагуна.

Заповідник є найважливішим водно-болотним угіддям Тоскани для зимівлі качок; тут також гніздяться чаплі та лучний лунь. Назва походить від двох частин: ділянок Діачча і Ботрона.