Torre della Zecca, Середньовічна вежа у Флоренції, Італія

Torre della Zecca — це середньовічна вежа у Флоренції, що стоїть на перехресті доріг біля річки Арно і є частиною колишніх східних укріплень міста. Споруда збудована з каменю, має кілька рівнів і вікна, характерні для військових веж того часу.

Вежу звели для захисту так і не збудованого мосту Понте-Реале, запроєктованого до повені 1333 року й названого на честь Роберта Анжуйського, та для замикання міських мурів над Арно. За часів Лоренцо вона була однією з двох веж арсеналу Флорентійської республіки: порох зберігали в найвищій кімнаті, а селітру — у вологих підвалах. 1532 року її вкоротили й за проєктом Антоніо да Сангалло Молодшого включили до бастіону Монджібелло для герцога Алессандро Медічі. Згодом вона отримала назву від сусідніх млинів монетного двору.

Назва вежі походить від млинів Дзекка Нуова, відкритих поблизу в другій половині XVI століття після перенесення арсеналу до фортеці да Бассо. Раніше монетний двір містився під Лоджією делла Сіньйорія, де потік Скераджо рухав молоти для карбування. Місцевий переказ твердив, що монети, закопані в підвалах вежі, проростають деревами, повними золотих флоринів, звідси прізвисько «друге Поле чудес», пов'язане з Піноккіо.

Вежа стоїть окремо посеред транспортної розв'язки на п'яцца П'яве на віалі ді Чірконваллацьоне, біля лунгарно делла Дзекка Векк'я, тож дістатися можна пішки через пішохідні переходи. Відреставрована між 2013 і 2016 роками, вона нині відкрита для публіки. На терасу ведуть лише вузькі кам'яні сходи.

У нижніх приміщеннях стояли приводи монетного двору, що працювали від води греблі Сан-Нікколо; місцеве повір'я казало, що закопані монети проростають деревами, повними золотих флоринів, тому цю ділянку Лунгарно делла Дзекка Векк'я вважають прообразом Поля чудес із «Піноккіо».