Stories of St. Stephen and St. John the Baptist, Цикл фресок у соборі Прато, Італія

Storie di santo Stefano e san Giovanni Battista — це цикл фресок Філіппо Ліппі та його помічників, виконаний між 1452 і 1465 роками в капелі Маджоре собору Прато. Він укриває 400 м² на двох бічних стінах і торцевій стіні: ліворуч історії святого Стефана, праворуч — святого Івана Хрестителя, а в кутах склепіння чотири євангелісти та вітраж, намальований Ліппі.

1440 року Прато виділив 1200 золотих флоринів на оздоблення головної капели; препозит Джемініано Інгірамі спершу звернувся до Фра Анджеліко, який відмовився, а 1452 року Філіппо Ліппі прийняв замовлення й оселився в Прато з Фра Діаманте. Робота тривала чотирнадцять років і завершилася 1465 року під наглядом Карло ді Козімо де Медічі; наступного року Ліппі виїхав до Сполето. У жовтні 1993 року цикл пошкодили чорним маркером, від 2001 року його реставрували, а капелу відкрили знову 2007 року.

Дві стіни протиставляють Стефана, покровителя Прато, Іванові Хрестителю, захисникові сусідньої Флоренції, тож каплиця поєднує дві міські ідентичності. У «Похороні святого Стефана», дія якого відбувається в ранньохристиянській базиліці, Ліппі вмістив серед учасників сучасників: папу Пія II у червоному, Карло ді Козімо де Медічі за ним і поруч власний автопортрет. Танець Саломеї у «Бенкеті Ірода», ймовірно, має риси Лукреції Буті.

Цикл займає 400 м2 на двох бічних стінах і торцевій стіні капели Маджоре; його читають згори донизу, а житія двох святих дзеркально перегукуються. Від часу повторного відкриття 2007 року для відвідування капели потрібен квиток. Значну частину фарби нанесено по сухому тиньку, тому деталі, як-от вази на Бенкеті Ірода, тепер ледь помітні.

У сцені «Похорон святого Стефана», що відбувається в ранньохристиянській базиліці, Ліппі намалював свій автопортрет поруч із папою Пієм II у червоному вбранні та Карло ді Козімо де Медічі, поставивши себе серед жалобників.