Saint Nicholas church, Готична парафіяльна церква в Мерано, Італія

Церква Святого Миколая — пізньоготична зальна церква на Пфаррплац у старому місті Мерано, з трьома однаково високими навами на круглих стовпах і багатокутною апсидою. Західний фасад має трикутний фронтон із вежачками, розету й стрілчастий портал, а з півдня до апсиди прилягає 78-метрова дзвіниця.

Церкву на цьому місці вперше згадано близько 1266 року; вона була присвячена святому Миколаю та Петру Мученику, канонізованому незадовго до того. 1302 року єпископ Курський Сигфрід сприяв її розбудові; готичний хор освятили 1367 року, його збудували каменярі з Ротвайля. Штефан Тоблер звів склепіння нави після 1438 року, а завершену церкву освятили 10 листопада 1465 року. Самостійною парафією Мерано стало лише 1657 року.

Інтер'єр демонструє дерев'яні скульптури святих та історичні картини, що зображують сцени з життя Ісуса, відображаючи місцеву релігійну відданість протягом століть. Ці твори мистецтва дають відвідувачам відчуття духовних традицій, які сформували громаду.

Головний вхід — готичний південний портал з боку аркад, а не західний фасад на площі. У проході під вежею збереглися склепіння XIV століття та фрески майстра Венцеслава. Від початку 2026 року 78-метрову вежу повністю закрито риштуванням через ремонт тріщин, тож циферблат і баня не видні.

До 1848 року церкву оточував міський цвинтар Мерано; тоді його перенесли за церкву Святого Духа. На стінах збереглося близько 80 надгробків, зокрема родин скульпторів Пендль і Васманн. Один належить Анні фон Паравичіні, яка у вісімнадцять років вийшла заміж за вісімдесятидворічного Бернардіна фон Паравичіні; він прожив до 104 років, і в них було семеро дітей.