High church of Saint Magnus, Церква епохи Відродження в Леньяно, Італія

Базиліка Сан-Маньйо — головна церква Леньяно, зведена у 1504–1513 роках у ломбардському ренесансному стилі за проєктом, що приписують Донато Браманте. Кремовий фасад із червоно-коричневими цегляними обрамленнями має центральний арочний портал із круглим вікном над ним, обабіч якого дві менші двері, а праворуч стоїть висока цегляна дзвіниця з циферблатом. За фасадом піднімається багатогранний барабан, увінчаний восьмикутним ліхтарем із купольним дахом і хрестом.

Наріжний камінь заклали 4 травня 1504 року на місці зруйнованої романської церкви Сан-Сальваторе, головними жертводавцями були родини Лампуньяні та Вісмара. Мури завершили 6 червня 1513 року, але в грудні 1511 року швейцарські війська пограбували Леньяно й спалили зовнішні риштування. Роботи призупинилися з 1516 до 1523 року; проєкт приписують Донато Браманте, який помер 1514 року.

Церква присвячена Магнусу Міланському, архієпископу у 518–530 роках. Усередині головне склепіння має фрески Джан Джакомо Лампуньяні, головна капела — фрески Бернардіно Ланіно, а капела Сан-П'єтро-Мартіре зберігає залишки розписів XVI століття Евангелісти Луїні. Поліптих Бернардіно Луїні вважають його найкращим твором.

Головний вхід звернений на захід до площі Сан-Маньйо, де до 1808 року був цвинтар Леньяно; портал перенесли на цей бік у 1610 році. До інтер'єру входять через цей західний портал, тож відвідувач із площі одразу потрапляє до нави. Дзвіниця, зведена між 1752 і 1791 роками, стоїть біля фасаду.

Дзвіницю збудували між 1752 і 1791 роками, більш ніж через два століття після завершення церкви 1513 року. Її циферблат і цегляний стовп здіймаються праворуч від кремової фасади, над восьмикутним ліхтарем, що увінчує купол.