Fortified city of Peschiera del Garda, Фортеця епохи Відродження в Песк'єра-дель-Гарда, Італія

Фортечне місто Песк'єра-дель-Гарда — це п'ятикутна фортеця в гирлі річки Мінчо, де вона впадає в озеро Гарда. Її п'ять бастіонів — Керіні, Сан-Марко, Кантаране, Фельтрін і Тоньон — зведено між 1551 і 1553 роками, а дві брами, Порта Верона і Порта Брешія, обернені до доріг цих міст. Ділянка муру з арками над водою, Понте-дей-Вольтоні, з 1556 року з'єднує північний і південний острови.

Римське місто Аріліка, база озерної флоти, вже було укріплене, про що свідчать фундаменти двох римських веж біля мосту через Мінчо. У XIII–XIV століттях Скалігери, зокрема Мастіно II делла Скала, збудували Рокку та завершили міські мури. 1797 року фортеця перейшла до Австрії, яка додала зовнішні форти; після 1866 року вона втратила стратегічне значення.

П'ять бастіонів мають назви Керіні, Сан-Марко, Кантаране, Фельтрін і Тоньон; їх звели між 1551 і 1553 роками. Дві брами, Порта Верона і Порта Брешія, обернені до доріг, що ведуть до цих міст. Від 9 липня 2017 року фортеця входить до серійного об'єкта ЮНЕСКО «Венеційські оборонні споруди XVI–XVII століть».

Відвідувачі можуть самостійно прогулятися фортецею або приєднатися до екскурсій, щоб дізнатися, як функціонувала п'ятикутна конструкція. Бастіони пропонують відкриті краєвиди на річку та озеро, що робить їх найкращими місцями для розуміння планування фортеці.

Фортецю було спроєктовано з використанням передових методів артилерійського захисту, які були революційними для свого часу, після того як Венеція набула військового досвіду. Багато з цих інженерних рішень пізніше були скопійовані іншими європейськими фортецями.