Church of Dimitry Prilutsky on Navolok, Православна церква у Вологді, Росія.

Церква Димитрія Прилуцького на Наволоку — це кам'яна споруда з п'ятьма банями й чотирма стовпами на підкліті, зведена 1651 року ярославськими зодчими Борисом Назаровим і Панкратом Тимофєєвим. Фасади мають кутові лопатки, пояс круглих ніш і заглиблених квадратів та аркатури на барабанах. До північної стіни прилягає низька витягнута тепла Успенська церква з дзвіницею.

Поруч із будинком, де Димитрій Прилуцький зупинявся влітку 1371 (або 1378) року, звели дерев'яну каплицю; після його канонізації у XV столітті вона стала дерев'яною церквою, що згоріла під час «вологодського розорення» 1612 року. 1651 року ярославські будівничі Борис Назаров і Панкрат Тимофєєв звели кам'яну холодну церкву — ймовірно, першу кам'яну споруду міста після Софійського собору (1568–1570).

Холодну церкву розписали фресками 1721 року; артіль, ймовірно, очолював Федір Федоров або Федір Ігнатьєв, які також працювали в Благовіщенській церкві Ярославля. Сюжети спираються на Біблію Піскатора та житіє Димитрія Прилуцького, але «Страшний суд» на західній стіні відрізняється від ярославських зразків: змій виповзає з пащі апокаліптичного звіра, а Юду тримає диявол. Композиції на куполах і склепіннях повторюють церкву Іоанна Предтечі в Рощеньї, крім нових сюжетів, як-от «Сусанна і старці».

Церква розташована біля води, і до неї легко дійти пішки від центру міста. Відвідувачам варто планувати візит з урахуванням часу богослужінь і добирати відповідний одяг, заходячи до будівлі.

Під час епідемії холери 1830-1831 років ікони Успіння Божої Матері із Семигородної пустині та Страсної-Семистрільної Божої Матері з Іоанно-Богословської Тошненської церкви привезли до Вологди й деякий час тримали в Димитріївських церквах. На згадку про позбавлення від холери з них зробили списки, а престол церкви Всіх Святих освятили заново на честь Семигородної ікони Успіння Богородиці.