Bizukov Monastery, Православний монастир у Бізюковому, Росія

Бізюківський монастир це православний монастир, розташований уздовж річки Дніпро, з кількома церквами в межах кам'яних стін. Територія містить центральний собор, кілька каплиць, житлові приміщення та господарські будівлі, розташовані як самодостатній комплекс.

Заснований близько 1640–1650 років у селі Бізюково Дорогобузького повіту Федором, сином боярина Михайла Глібовича Салтикова, та його братами з благословення Київського митрополита. До 1648 року Федір прийняв постриг під іменем Сергій, а перші ченці прийшли з Кутеїнського монастиря Оршанського повіту. 1654 року він перейшов від Константинопольського патріархату до Московського; грамота царя Олексія Михайловича 1656 року звеліла Сергію керувати ним і збудувати Успенський храм. Грамота патріарха від 29 жовтня 1689 року зробила його ставропігійним.

Назва монастиря походить від села Бізюково, а його головний храм був присвячений Воздвиженню Хреста. 1653 року, коли уніатський єпископ спробував замінити антимінси в церквах Дорогобузького повіту, старець Сергій Салтиков не пустив його, сказавши, що монастир заснований на могилах його батьків. 1803 року монастир скасували, а ченців перевели до монастиря Катеринославської губернії.

Монастир скасовано 4 грудня 1803 року, а його церква Воздвиження Хреста стала парафіяльною. Уцілілі церкви зруйновано під час Великої Вітчизняної війни, тому нині немає ні діючого монастиря, ні помешкань для гостей. Місце розташоване в селі Бізюково Дорогобузького повіту Смоленської губернії.

Назва монастиря пов'язана із селом Бизюково Дорогобузького повіту, і його часто плутають зі Свято-Григоріївським Бизюковим монастирем в Україні, окремою установою. 1653 року чернець Сергій Салтиков відмовив уніатському єпископу А. Золотому-Квашніну, сказавши, що монастир стоїть на могилах його батьків.