Sandhammaren lighthouse, Маяк в комуні Істад, Швеція.

Маяк Сандгаммарен — це циліндрична чавунна вежа заввишки 29,5 метра з дванадцятьма розтяжками, повністю пофарбована в червоний колір, з галереєю та ліхтарем із зеленуватим куполом. Вона стоїть у лісі приблизно за 200 метрів від краю мису, біля її основи прибудована невелика світла споруда з темним двосхилим дахом, над піщаним берегом. Висота вогню — 31 метр, спалах білого світла кожні 5 секунд сягає 22 морських миль.

Споруда почала працювати у 1862 році з двома однаковими вежами, щоб уникнути плутанини з маяком на Ертгольмені. Одну з двох споруд перемістили до Піте-Реннскер у 1891 році, залишивши лише одну вежу.

Назва Сандгаммарен означає піщаний мис і пляж на схід від Істада, де стоїть вежа. Світло спершу горіло на ріпаковій олії, 1891 року його перевели на гас, а 1952 року електрифікували. 1976 року маяк автоматизували, а 1979 року останній доглядач його залишив; нині ним дистанційно керує з Норрчепінга Шведська морська адміністрація.

Вежа стоїть у лісі приблизно за 200 м від краю мису і за 8 км на південь від Боррбю; до неї йдуть від піщаного берега нижче. З 1976 року вона автоматизована й керується дистанційно з Норрчепінга, тому доглядача на місці немає. Останній доглядач пішов у 1979 році.

Маяк стоїть поблизу найстарішої рятувальної станції Швеції, яка врятувала понад 500 людей від корабельних аварій між 1855 і 1945 роками. Ця станція була важливим місцем для пошуково-рятувальних операцій уздовж цього небезпечного узбережжя протягом багатьох десятиліть.