Izmailovsky bridge, Міст у центрі Санкт-Петербурга, Росія

Ізмайлівський міст — трипрогонова кам'яна аркова споруда через Фонтанку, що з'єднує Вознесенський проспект з Ізмайлівським проспектом. Бічні прогони перекриті коробовими кам'яними склепіннями, середній — цегляним, а зверху на всю довжину покладено монолітну залізобетонну плиту. Фасади арок і опори облицьовані гранітом, знизу влаштовані трикутні криголами, а коване металеве огородження завершується гранітним парапетом. Міст косий під кутом 65°, завдовжки 70,5 м і завширшки 15,9 м.

Тут існувала дерев'яна переправа вже 1753 року, а кам'яний міст збудували близько 1786–1788 років як один із семи типових мостів через Фонтанку, ймовірно за проєктом французького інженера Ж.-Р. Перроне. 1861 року інженер В. В. Димман замінив центральний розвідний проліт цегляною аркою та розібрав чотири гранітні вежі, де містилися підйомні ланцюги. У 2006–2008 роках проведено капітальний ремонт.

Назва походить від лейб-гвардії Ізмайловського полку, слобода якого була на лівому березі Фонтанки; вона пов'язана з мостом з 1746 року. Міст сполучає Вознесенський проспект з Ізмайловським, а в'їзди позначають чотири декоративні ліхтарі на чавунних стовпах.

Міст має чотири смуги руху та тротуари, відокремлені від проїжджої частини гранітним бордюром і сталевими огорожами. Він сполучає Вознесенський проспект з Ізмайловським проспектом; вище за течією — Обухівський міст, нижче — Красноармійський. Найближчі станції метро — «Технологічний інститут», «Садова», «Сінна площа» і «Спаська». Міст перекинуто під кутом 65° до річки.

Чотири гранітні вежі, де містилися підйомні ланцюги, розібрали 1861 року, тож нині на мосту ніщо не піднімається. Під час капітального ремонту 2006–2008 років, розкривши склепіння, робітники знайшли залізні тягові троси, що закріплюють мурування.