Kholky Monastery, Православний монастир у Чернянському районі, Росія

Свято-Троїцький Холківський монастир стоїть на березі річки Оскіл біля села Холки в Бєлгородській області. Його печери вирубані в крейдяному пагорбі колишнього хребта Жестові гори; чи викопали їх ченці, невідомо, але їх вважають штучними. На поверхні височіє церква з блідо-рожево-білими стінами, золотим куполом і червоно-коричневим дахом, а серед дерев і трави розкидані білі надгробні хрести.

Монастир уперше згадано 1620 року як наземний, з дерев'яним храмом, згодом перебудованим і освяченим на честь Преображення Господнього; першим настоятелем був інок Геласій. 1653 року цар Олексій Михайлович дав настоятелю Єфрему грамоту на млин на річці Холок. 1764 року маніфест про секуляризацію скасував печерний монастир, і служби велися в уцілілому Покровському храмі. 28 грудня 1999 року Священний Синод відкрив його знову.

Назва «Царьов» походить від міста-фортеці Царьов-Олексіїв, перейменованого 1655 року на Новий Оскол. Головна святиня — Казанська ікона Божої Матері, знайдена на дні колодязя в Холках, зберігається в храмі Донської ікони. Чернець Іаков Тимофєєв публікував статті про історію монастиря в «Курських єпархіальних відомостях» у 1890–1899 роках.

Печери розташовані на крейдяній терасі правого берега Осколу, при гирлі Холку, біля села Холки, за 10 км на південний захід від Чернянки. Підземний храм знову відкрили для відвідувачів 14 жовтня, на свято Покрови, а богослужіння відновили там 1995 року. Проходи вузькі й нерівні, тож візьміть ліхтар.

Печери вирубані в крейдяному пагорбі невеликого хребта, який колись називали Жестовими горами. Походження спірне: невідомо, чи викопали їх монахи, чи вони існували раніше, але вважаються штучними. Обхідна галерея навколо престолу збудована так само, як галерея під синтроном Миколаївської базиліки в Мірах Лікійських.