Blasieholmen, Півострів у центрі Стокгольма, Швеція

Бласієгольмен — це півострів у центрі Стокгольма, що виступає на схід у води між Норрмальм і островом Шеппсгольмен. Міст Шеппсгольмсбрун з'єднує його з Шеппсгольменом і є єдиним прямим сухопутним сполученням між цими двома районами.

Бласієгольмен спочатку був невеликим островом Кяпплінген, з'єднаним з Норрмальмом після засипання протоки Неккстрем у XVII столітті. У 1550-х роках сюди перевели міську корабельню, і острів дістав назву Шеппсгольмен; після переведення корабельні на сучасний Шеппсгольмен у 1640-х роках назва Бласієгольмен поступово утвердилася до 1670-х. Острівець Мюнтгольмен, згодом Чюркгольмен, приєднали до Бласієгольмену, коли для Національного музею, завершеного 1866 року, засипали канал між ними.

Національний музей Швеції стоїть на Бласієгольмені та показує картини, скульптури й декоративне мистецтво зі Швеції та інших країн Європи. Будівля звернена до води, і її фасад видно з протилежного берега затоки, що робить її орієнтиром для тих, хто гуляє набережною.

Бласієгольмен не має офіційного кордону, але межу з містом зазвичай проводять уздовж Гревгренд, Арсеналсгатан і Нюброкаєн. Набережна Седра Бласієгольмсгамнен, яку також називають Стрьомкаєн, веде на південь до мосту Шеппсгольмсброн, а далі до Шеппсгольмена й Кастельгольмена. Півострів оточений водою з трьох боків, тож берегом можна пройти від Нюбровікена до мосту.

Походження назви Бласієгольмен не з'ясоване: джерела називають двох кандидатів — міського писаря Блазіуса Ульссона Раска, який працював у Стокгольмі в 1544–1567 роках, і купця шотландського походження Блазіуса Дундея, що в 1590-х володів багатьма будинками в місті. Старіша назва Шеппаргольмен поступилася Бласієгольмену в 1670-х роках.