S:t Olofsholm, Природний заповідник на Готланді, Швеція

Санкт-Олофсгольм — природний заповідник на східній частині однойменного півострова в парафії Геллві на північному сході Готланду. Заповідник площею 11 гектарів охоплює більшу частину височини на південь від старої гавані. Частини церкви, збудованої на згадку про висадку Олофа Гаральдсона, вбудовані в склад, що зберігся донині.

Згідно з Ґутасаґою, норвезький король Олоф Гаральдсон (Олав Святий) висадився на S:t Olofsholm, який тоді називався Акерґарн, у 1029 році під час подорожі до Русі та християнізував Ґотланд. На згадку про цю висадку було збудовано церкву; частини її вбудовані в склад, що існує донині. На початку XVII століття Gullandske Compagnie, що належала данському королю, збудувала тут першу велику вапняну печі Ґотланду; випалювання вапна тривало з перервами до 1860 року. У 1901–1953 роках тут видобували блоки каменю і відправляли їх через порт на півострові.

Назва Акерґарн використовувалася для цього місця до того, як воно стало Санкт-Олофсгольмом, і вказує на висадку Олофа Гаральдсона, описану в Ґутасазі. Пізніше на згадку про цю висадку збудували церкву, частини якої вбудовані в склад, що існує досі. Півострів також зберігає сліди випалювання вапна, розпочатого на початку XVII століття.

Заповідник площею 11 гектарів охоплює більшу частину височини на південь від старої гавані, у східній частині півострова, у парафії Геллві. Доступ пішки; вапняковий ґрунт зберігає сліди кар'єрів і вапняних печей, тож біля старих виробок слід пильнувати під ногами.

Першу велику вапняну печі на Готланді збудували тут на початку XVII століття Gullandske Compagnie, що належала данському королю. Випалювання вапна тривало з перервами до 1860 року, а в 1901–1953 роках видобували блоковий камінь для відправлення через порт на півострові.