Böst, Бронзовий фонтан у Треллеборзі, Швеція

Böst — бронзовий фонтан Фреда Оберга, встановлений 1996 року на пішохідній вулиці Треллеборга на розі Algatan і Corfitz Beck-Friisgatan. Шість пар жіночих ніг у високих підборах стоять тісно під великою парасолькою; їх змодельовано з дружини митця Маргарети та доньки Ганни Оберг. Між двома парасольками обережно висувається рука, щоб відчути, чи не припиниться дощ.

«Böst» було відкрито 1996 року на пішохідній вулиці Треллеборга, на розі Алгатан і Корфіц Бек-Фрісгатан. Це перша з п'яти публічних робіт мальмеського скульптора Фреда Оберга в місті; серед його пізніших творів там — «Nu badar vi» (2000), «Sittande flicka» (2004) і «Nästan Halvvägs» (2005).

Назва Böst — діалектне слово зі Сконе та південного Смоланду, що означає лихий або поганий, переважно про погоду; «böst vär» у південносконському говорі XX століття означало кепську погоду, а саме слово походить, ймовірно, від німецького böse. Бронзові ноги змодельовані з Маргарети, дружини митця, та їхньої доньки Ганни Оберг, співачки й авторки пісень. Комуна Треллеборга використовує фонтан як символ міста.

Фонтан стоїть на пішохідній вулиці на розі Алгатан і Корфіц Бек-Фрісгатан у центрі Треллеборга, тож його минають пішки, а не шукають спеціально. Вода стікає по ногах, а між двома парасольками простягається рука, щоб відчути, чи не припиниться дощ. Цю руку видно з боку, оберненого до перехрестя.

Ноги змодельовано за дружиною скульптора Маргаретою та їхньою донькою Ганною Оберг, співачкою й авторкою пісень. Між двома парасольками обережно випростується рука, ніби перевіряючи, чи не припиниться дощ. Назва — сканський діалектизм на позначення злого чи лютого, як у «böst vär», приблизно «клята погода».