Parc de Can Dragó, Парк у районі Порта, Барселона, Іспанія

Парк Кан-Драго це громадський парк і спортивний комплекс у районі Порта, обмежений проспектом Меридіана, проспектом Ріо-де-Жанейро, алеєю Вальдаура та алеєю Андреу-Ніна. Його 11,86 гектара поділено на три квартали: південний квартал містить муніципальне футбольне поле Порта, зону для собак, дитячі майданчики та сади; центральний квартал має басейни Кан-Драго, поле для гольфу, баскетбольні кільця, столи для пінг-понгу та майданчики для петанку; північний квартал включає легкоатлетичні споруди та спортивний центр Палестра. Уздовж проспекту Меридіана тягнеться кілометровий бульвар, обсаджений деревами.

Парк завдячує назвою Can Dragó Nou — садибі, знесеній 1974 року, чия назва нагадує драгунську роту, що стояла на її землях під час війни за іспанську спадщину на початку XVIII століття. Раніше тут були залізничні майстерні RENFE, що обслуговували лінію Барселона–Сарагоса вздовж теперішньої Авінгуда Мерідіана; вони припинили роботу, коли 1965 року колії сховали під землю. Місто придбало ділянку 1977 року, а першу чергу парку, спроєктовану Енріком Перікасом, відкрили 1 квітня 1990 року.

На трав'яному пагорбі стоїть копія скульптури Пабло Гаргальо «Олімпійські авріги», що вшановує оригінал, який показують на Олімпійському стадіоні Барселони. Ця робота поєднує історію мистецтва з повсякденним життям парку для відвідувачів.

Парк — це трапеція площею 11,86 га, поділена на три квартали: південний вміщує муніципальне футбольне поле Порта, зону для собак і дитячі майданчики; центральний — басейни, поле для гольфу та безкоштовні об'єкти, як-от баскетбольні кільця, столи для пінг-понгу й майданчики для петанку; північний — легкоатлетичні споруди та спортзал «Палестра». Кілометровий бульвар з деревами вздовж Авінгуда Мерідіана відділяє спортивні споруди від транспорту.

Скульптура «Олімпійські візники» в парку — бронзова копія роботи Марти Поло, встановлена 13 травня 1991 року. Кам'яний оригінал Пау Гаргальо, створений для Міжнародної виставки 1929 року, настільки зносився, що на стадіоні Монжуїк до Ігор 1992 року його замінили склопластиковою копією.