Campanar de Reus, Готична дзвіниця в Реусі, Іспанія

Кампаньяр-де-Реус — це шестикутна готична дзвіниця, прибудована до пріоральної церкви Сант-Пере, завширшки 12 метрів і заввишки 62 метри, із сімома поверхами, перекритими нервюрними склепіннями. Її увінчує шпиль із гребенями, оточений меншими шпилями. Догори ведуть два гвинтові сходи: перші обслуговують порожні нижні приміщення, другі, вужчі, піднімаються до верхньої галереї після 214 сходинок.

Вежу замовили у 1512 році майстрам Фонту та Бенету Отґеру з Ліона, а будівництво розпочалося 1520 року поруч із пріоральною церквою Сант-Пере. Церкву освятили 1543 року, а дзвіницю завершили 1566 року під керівництвом майстра Доменек Саробе. У XIX столітті під час карлістських воєн вона слугувала військовою сторожовою вежею.

Дзвони надавали вежі громадської ролі: вони били за померлими, на свята, під час пожеж і нападів, а з XV століття — на початку грози, звичай, який 1860 року засудила газета. Від 2000 року скаутські групи Реуса Misericòrdia і MontsantCim є офіційними дзвонарями міста, носять зелену або бордову сорочку та скаутську хустку.

На вежу піднімаються з хорів церкви або через будинок дзвонаря, з дверима на Fossar Vell; обидва шляхи ведуть до вузьких гвинтових сходів. До верхньої галереї загалом 214 сходинок, і останній відрізок найвужчий. На шостому поверсі є галерея, що обходить увесь вежу.

На шостому поверсі, поруч із дзвоном Sant Bernat, до 1936 року стояли «Матракес» — дерев'яно-залізний пристрій, у який били на Страсному тижні замість замовклих дзвонів. Під час карлістських воєн XIX століття вежа слугувала військовою сторожовою вежею, подаючи місту сигнали прапорами.