Molino de Aixerrota, Вітряк у Гечо, Іспанія.

Моліно-де-Айшеррота — вітряк на скелях Ла-Галеа в Санта-Марія-де-Гечо, Гечо. Він має форму зрізаного конуса, типову для біскайських вітряків XVIII століття, на відміну від циліндричних млинів Ла-Манчі. Після реконструкції наприкінці XX століття тут розміщено картинну галерею, а в сусідній будівлі — ресторан.

Млин збудували 1727 року під час тривалої посухи в Сеньйоріо-де-Біская. За місцевими переказами, ірландець Едмундо де Ше (або О'Ші) профінансував його, щоб молоти пшеницю без води. Коли дощі повернулися, водяні млини відновили роботу, і Айшеррота перестав використовуватися. Письменник Педро Фернандес Пуйг згодом перетворив цю історію на роман.

Назва походить із баскської: haize (вітер) і errota (млин). Млин звели 1727 року після посухи в Señorío de Vizcaya, а ініціативу приписують ірландцю Едмундо О'Ші (також де Ші). Письменник із Гетсо Педро Фернандес Пуїг описав цю історію в романі «Aixerrota, el legado del Irlandés», що вийшов книгою 2014 року; школа Aixerrota BHI в районі Елешальде також носить ім'я млина.

Млин стоїть на скелях Ла-Галеа в районі Елешальде в Гетхо, біля дороги до мису. Після перебудови кінця XX століття тут розміщено галерею живопису, а в сусідній будівлі — ресторан, тож години відкриття залежать від цих закладів. Розташування високо на скелі відкрите морському вітру.

Назва млина — це просто баскське слово на позначення вітряка: haize (вітер) і errota (млин). Місцевий письменник Педро Фернандес Пуйг під псевдонімом Пауль Фернандес де Ареїльса перетворив його будівництво на роман, написаний 2012 року й надрукований 2014 року як Aixerrota, el legado del irlandés.