Aixola Reservoir, Водосховище в Ейбарі, Сальдібар, Іспанія

Водосховище Айшола — це водосховище питної води в долині Айшола між Ельґетою (Гіпускоа) та Сальдібаром (Біская), утворене гравітаційною греблею висотою 50 метрів і довжиною 195 метрів із насипом із пухких матеріалів. Гребля на позначці 310,5 метра утримує 2,72 hm³ і живиться потоками Айшола, Монте-еррека та Чуло. Дренажний тунель завдовжки 150 метрів містить чотири випускні труби, дві з яких постачають воду Ейбару.

Водопостачання Ейбара залежало від джерела Сагар-еррека в Пласенсія-де-лас-Армас, захопленого 1928 року, доки Diputación Foral de Guipúzcoa не збудувала цю греблю. Роботи почалися 14 червня 1978 року за проєктом Франсіско Уркії, їх виконувала фірма Agroman під керівництвом інженерів Елосеґі та Кармело дель Мораля, і завершилися 31 грудня 1981 року. Заповнення водосховища знищило шість садиб, зокрема Беко-еррота, Бальсола-баррена й Айшола-бекуа.

Водосховище назване на честь потоку Айшола, який воно перекриває, хоча місцеві називають його також Аріола. Його вода разом із водою водосховища Уркулу живить мережу Верхньої Деби, а дві з труб у 150-метровому скидному тунелі призначені для питної води Ейбара. Стежка вздовж берега проходить повз садибу Лапурді Ґабекоа та руїни млина Бекоеррота біля верхів'я водосховища.

Стежка навколо водосховища має близько 4 км і огинає водойму об'ємом 2,72 hm³ з периметром 4 км. Перша ділянка бетонна, решта ґрунтова, тож покриття змінюється під ногами. Автомобільний під'їзд починається в Ермуа, у кварталі Сан-Лоренсо, у бік Залдібарри в Ейцазі; з Ельгети спускається стежка з позначкою Aixola Bidea повз гору Егоарбіца.

Водосховище затопило шість садиб, зокрема Bekoerrota, Balzola-barrena, Urbidekurutz, Aixola-bekua та Electra Argiberria, а також млин Olazar. За свідченнями, у цій самій частині долини колись було до десяти млинів, цегельня, дві електростанції й навіть ливарня. Руїни млина Bekoerrota й досі видно біля верхів'я водосховища.