Pic de la Mainera, Гірська вершина в Льєйді, Іспанія

Пік-де-ла-Майнера — гранітна вершина висотою 2909,3 м на південно-східному краю національного парку Айґуестортес-і-Естані-де-Сант-Маурісі, де сходяться муніципалітети Ла-Торре-де-Кабделья, Еспот і Сорт. Пірамідальна форма рогу, вузькі вертикальні гребені та вершина з нагромаджених гранітних брил сформовані четвертинними льодовиками й морозним вивітрюванням. Гребінь вершини тягнеться з північного заходу на південний схід і на 200 м майже плаский; найвища точка — на східному краю.

Вершина є місцем сходження трьох муніципалітетів: Ла-Торре-де-Кабделья в Паляс-Жусса, а також Еспот і Сорт (колишня громада Ллесуї) в Паляс-Собіра. Сусідній гребінь Креста-де-л'Авіо названо на честь німецького літака, що розбився там 1943 року. Вершина входить до списку 100 cims FEEC.

Вершина входить до списку 100 cims FEEC, який публікує Каталонська федерація туристичних клубів і який приводить на гору туристів. Назва позначилася й на рельєфі: на схід від вершини лежить улоговина Clot de la Mainera з трьома озерцями, а південний перевал Coll sud de la Mainera на висоті 2 771 м — звичайний пункт проходу на підйомі від притулку Colomina.

Відвідувачам варто взяти належне альпіністське спорядження та заздалегідь перевірити погодні умови, оскільки температура й видимість можуть швидко змінюватися. Сходження вимагає фізичної підготовки та гірського досвіду, щоб безпечно орієнтуватися на місцевості.

Вершинний гребінь тягнеться з північного заходу на південний схід і на близько 200 метрів залишається майже пласким; найвища точка лежить на його східному краї над південним ребром. Порода належить до гранітного батоліту Маладетa, що впровадився між карбоном і пермом понад 300 мільйонів років тому.