Santuari de Puiggraciós, Барокова церква у Фігаро-Монтмані, Іспанія

Санктуарій Пучграсіос — це барокова церква, розташована на вершині гори у Фігаро-Монтмані, з детальними декоративними елементами та архітектурними особливостями, типовими для цього стилю. Невелика житлова громада утримує та постійно проживає на цьому місці.

Будівництво розпочалося 1701 року поблизу місця, де, за легендою, пастух і віл знайшли образ Богородиці; 1711 року санктуарій відкрили для богослужінь, а 1737 року завершили головний вівтар. 25 липня 1936 року його спалили й знищили бароковий вівтар, але сусіди переховали образ. Відбудова почалася 1939 року і завершилася під керівництвом архітектора Льюїса Бонета-і-Гарі, урочисто освячено 8 вересня 1957 року.

До XVII століття образ зберігався в церкві Сант-Пау-де-Монтмані; щороку 25 березня парафіяни несли його в процесії на вершину, благословляли муніципальну територію та роздавали освячені булочки. Назва Mare de Déu de Puiggraciós засвідчена з 1698 року. Легенда розповідає, що пастух і віл знайшли образ біля маленької каплиці, поруч зі старою вежею оптичного телеграфу.

Санктуарій розташований на висоті 689,2 метра на східному відрозі Cingles de Bertí, трохи нижче вершини Puiggraciós. Останній відрізок долають пішки; найближчі села — Figaró і l'Ametlla del Vallès. Місцевість відкрита: візьміть воду та сонцезахисний засіб. Від літа 2026 року бенедиктинська спільнота залишила санктуарій, тому перед підйомом дізнайтеся, чи відчинена церква.

Бенедиктинська громада, яка опікувалася санктуарієм понад пів століття, залишила його влітку 2026 року; останньою настоятелькою-адміністраторкою була Розер Каміналь. Готична фігура в камбрілі, заввишки 69 см, є первісним різьбленням, відреставрованим 1953 року й поставленим на п'єдестал, прикрашений гербами Монсеррат, Нурії, Мерсе та Розарію.