Aizkomendi, Мегалітичний дольмен в Егіласі, Алава, Іспанія

Айскоменді — дольмен в Егіласі, Алава, складений із шести плит, що утворюють камеру завдовжки близько 3 м, завширшки 1 м і заввишки 3 м. Він лежить у великому частково збереженому кургані з кам'яним колом і проміжком на місці коридору.

Айскоменді виявили 1832 року, і невдовзі його матеріал здебільшого вибрали. Е. Егурен провів ще одні розкопки 1925 року, а Хосе Мігель де Барандіаран досліджував пам'ятку 1965 року, побоюючись впливу запланованої дороги N-1; це вважають першим випадком превентивної археології в Країні Басків. Поховання в камері й коридорі датують енеолітом і бронзовою добою, а згодом у залізну добу в насип поклали кремації.

Дольмен не має власної баскської легенди, що для цього регіону незвично. Натомість він фігурує в романтичній оповіді алавського письменника Рікардо Бесерро де Бенгоа, дія якої відбувається під час кривавого конфлікту між «басксько-іберами» та кельтськими загарбниками, які об'єдналися, утворивши кельтіберський народ, і звели дольмен для своїх загиблих.

Дольмен стоїть біля давнього скотарського шляху між гірськими масивами Енція та Айскоррі, у селі Егілас громади Донеміліага. Насип зберігся частково: ще видно кам'яне коло, а розрив позначає місце східного коридору. До пам'ятки йдуть пішки з навколишніх полів.

Розкопки 1965 року під керівництвом Хосе Мігеля де Барандіарана мали оцінити вплив запланованої дороги N-1 на пам'ятку й вважаються раннім прикладом превентивної археології в Країні Басків. Насип також зберігає кам'яне коло та проміжок, де колись був коридор.