Monasterio de Nuestra Señora de la Gloria, Цистерціанський монастир у Касбас-де-Уеска, Оя-де-Уеска, Іспанія

Монастир Нуестра Сеньйора де ла Глорія — цистерціанський жіночий монастир, заснований 1173 року в Касбас-де-Уеска. Пізньороманська церква, освячена 1208 року, має план латинського хреста, наву з циліндричним склепінням, три напівкруглі апсиди та восьмикутний купол над середхрестям. Південний портал (бл. 1200) має тимпан із хризмою та одинадцять архівольтів; cloître XIV–XV століть має стрілчасті арки.

Монастир був заснований у 1173 році графинею Орією з Пальярс за підтримки її чоловіка Арнау Міра та єпископа Естеве з Сант-Марті. Він залишався діючим релігійним центром понад 800 років, зазнавши лише двох коротких закриттів під час революції 1868 року та війни 1936 року.

Монастир заснувала 1173 року графиня Орія де Пальярс, а перша абатиса Ізабель керувала 30 шляхтянками до 1182 року. Абатиса Ана Франсіска Абарка де Болеа (1672-1676) написала арагонською мовою пасторальну драму Vigilia y octava de San Juan. Від 1178 року абатиса мала цивільну й кримінальну юрисдикцію над землями монастиря.

Монастир розташований у Касбас-де-Уеска в комарці Оя-де-Уеска, Арагон. Початкова точка — південний портал із тимпаном-хризмоном і одинадцятьма архівольтами; далі йдуть клуатр, зал капітулу та 10 000 квадратних метрів забудови. 2004 року комплекс перейшов у приватні руки, тож перед поїздкою варто уточнити доступ до інтер'єрів.

У капітулі в підлогу вставлено дві алебастрові надгробні плити XIV століття абатис, а не ченців. Монастир був жіночим цистерціанським від 1173 року, і його абатиси з 1178 року мали цивільну та кримінальну юрисдикцію над залежними селами.