Monastery of San Isidro de Loriana, Готичний монастир у Меріді, Іспанія

Монастир Сан-Ісідро-де-Лоріана — зруйнований францисканський комплекс XVI століття в муніципалітеті Меріда, Бадахос. Стіни майже повністю складені з місцевих сланцевих плит, із гранітними тесаними каменями на кутах і цеглою в арках. Малий клуатр розміром 5 на 5 метрів, утворений дванадцятьма гранітними колонами тосканського ордеру заввишки трохи більше двох метрів, тримає вісім півциркульних арок.

Заснований у 1551 році Фраєм Алонсо дель Мансанете, монастир переїхав на вищу місцевість у 1605 році. Переїзд вирішив постійні пошкодження від вологи, спричинені його початковим розташуванням біля річки.

Монастир бере назву від потоку Лоріана, Лууріанілья або Лоріанілья, притоки Алькасаби. Його ченці обслуговували навколишні села: документи з Монтіхо, Лобона, Ла-Рока-де-ла-Сьєрра та Пуебла-де-Обандо згадують їх на місцевих святах і проповідях. 1729 року п'ятий граф Монтіхо Крістобаль Портокарреро-і-Вільяльпандо на прохання францисканців Лоріани заснував у Монтіхо монастир-госпіцій Сан-Антоніо, що слугував лазаретом і місцем відпочинку для їхніх хворих.

Монастир розташований на приватній землі з обмеженим доступом, тому відвідини треба узгоджувати з власником; це не відкрита пам'ятка. Комплекс займає луку Лоріана біля Сьєрра-де-Сан-Педро, ближче до Ла-Рока-де-ла-Сьєрра і Пуебла-де-Обандо, ніж до Меріди. Руїна сильно зруйнована й загрожує обвалом, тож тримайтеся на відстані.

Клуатр — це подвір'я 5 на 5 метрів, оточене дванадцятьма гранітними колонами тосканського ордеру трохи вище двох метрів, що тримають вісім півциркульних арок. Місцевий сланець, укладений майже виключно плоскими плитами з гранітними блоками в кутах, надає стінам незвичного вигляду. 12 листопада 2013 року монастир оголосили Bien de Interés Cultural.