Church of el Crucifijo, Романська церква в Пуенте-ла-Рейна, Іспанія

Церква Розп'яття, зведена наприкінці XII століття тамплієрами, має портал XIII століття зі стрілчастою аркою та трьома архівольтами, оздобленими мушлями прочан, ангелами, птахами, левами та гарпією. Усередині романська нава з п'яти прогонів зі стрілчастим циліндричним склепінням контрастує з готичною навою XIV століття з чотирьох прогонів. Критий нартекс з'єднує церкву зі старим шпиталем для прочан.

Тамплієри звели церкву наприкінці XII століття і присвятили її Санта-Марія-де-лос-Уертос. Після вигнання ордену 1312 року госпітальєри святого Іоанна перебрали церкву та її шпиталь для паломників 1443 року. Від 1469 року нею опікувалося братство Розп'яття, яке дало їй сучасну назву. Дзвіницю завершили у XVIII столітті, а отці-репаратори відреставрували занедбаний комплекс 1919 року.

Свою назву церква отримала від розп'яття XIV століття — готичної різьби германського походження, пов'язаної з народними легендами, що висить на стіні присвяченої йому каплиці. За легендою, його подарували німецькі прочани, повертаючись із Сантьяго, на подяку за прийом у прочанській лікарні. Братство Розп'яття, яке з 1469 року опікувалося церквою, дало їй сучасну присвяту.

Церква стоїть у східній частині старого міста Пуенте-ла-Рейна, на вулиці Крусіфіхо, де Французький шлях проходить між притулком для паломників, старим паломницьким шпиталем і самою церквою. Критий прохід, нартекс, з'єднує храм зі старим шпиталем. Перейшовши дорогу, маршрут веде далі вулицею Майор до романського мосту через Аргу.

Розп'яття не є тамплієрським: перший документ, що його згадує, датований 1325 роком, за тринадцять років після вигнання ордену 1312 року. Легенда розповідає, що німецькі прочани, вдячні за догляд у прочанській лікарні, подарували церкві хрест, який несли на плечах із Сантьяго.