Castell de Barberà, Замок у Barberà del Vallès, Іспанія

Castell de Barberà — це укріплений садибний комплекс у Барбера-дель-Вальєс, збудований навколо прямокутного центрального корпусу, оточеного муром з похилим бастіоном у північно-західному куті. Усередині зберігся фрагмент циліндричної головної вежі, кам'яний мур якої має близько 8 метрів зовнішнього діаметра, а поруч розташовані дві цистерни. Увесь комплекс оточує рів, а головний південний вхід — великий портал з півциркульним склепінням, до якого ведуть мостом.

Задокументований з 1005 року, замок почався як вежа з частоколом і ровом; з XI століття він належав графу Боррелю II Барселонському, потім родам Рібес, Монкада і Пінос. Філіп III передав його Ґарсеранам де Пінос, а 1702 року Філіп V призначив Хосе Ґарсерана де Пінос першим маркізом Барбери. Після війни за іспанську спадщину замок знесли як покарання і перебудували на масію, з великими роботами 1604 року та в XVI–XVIII століттях.

Каплиця в межах мурів була присвячена святим Сільвестру й Коломі; її відбудували у XVIII столітті в стилі тієї доби, а рештки стоять у південно-східному куті перед головним фасадом. Згодом будівля стала масією, каталонською садибою, де до XX століття жили орендарі.

Вхід розташований з півдня: великий портал з півциркульною аркою, що перетинає рів через міст; ще два входи є зі сходу та біля південно-західного кута, останній веде просто в рів. Будівлю передано Diputació de Barcelona для громадських потреб, тож перед відвідинами варто уточнити на місці. Ґрунт усередині мурів нерівний.

Циліндрична головна вежа зовнішнім діаметром близько 8 метрів стоїть у внутрішньому куті муру, поруч із двома цистернами. Шурфи 1971 року виявили також дороманські, можливо вестготські мурування та арку, старші за документальну згадку 1005 року.