Església de Sant Ramon de Penyafort, Неоготична церква в Барселоні, Іспанія

Església de Sant Ramon de Penyafort — це однонавна готична церква з семигранною апсидою та п'ятьма прольотами ребристих склепінь, перенесена камінь за каменем на Рамбла-де-Каталунья. Жоан Марторель відбудував її між 1882 і 1890 роками: підняв склепіння, відкрив п'ятнадцять нових стрілчастих вікон і додав неоготичний фасад із трьома стрілчастими арками, розою та скульптурою Богородиці Вервиці роботи Максімі Сали.

Церква постала як Санта-Марія-де-Монсіо, августинська фундація, будівництво якої почалося 1388 року й тривало до початку XV століття; 1423 року комплекс придбали домініканські черниці. У 1882–1890 роках вони доручили Жоану Марторелю перенести камінь за каменем церкву, клуатр і капітульну залу на Рамбла-де-Каталунья, піднявши склепіння й відкривши п'ятнадцять нових стрілчастих вікон. Пошкоджений у громадянській війні комплекс 1945 року залишила громада, вирушивши до Есплугес-де-Льобрегат із клуатром; капітульна зала зникла, а церква стала парафіяльною під посвятою Рамона де Пеньяфорта.

Церква зберегла назву колишнього місця: Санта-Марія-де-Монціо, августинського монастиря на вулиці Монціо в Готичному кварталі, чию церкву почали будувати 1388 року. 1423 року домініканські черниці придбали комплекс і перенесли його сюди. Вівтар 1950 року роботи Клауді Ріуса показує сцени з життя Рамона де Пеньяфорта, зокрема подорож із Майорки до Барселони на плащі.

Церква розташована на перетині Рамбла-Каталунья в районі Ешампле, і до неї легко дістатися громадським транспортом. Відвідувачам слід заздалегідь перевірити розклад релігійних служб, оскільки вони можуть вплинути на години відвідування.

Латинський напис над входом проголошує «Florens ut rosa fragans sicut lilium». Скульптуру Діви Розарію над ним виконав Максімі Сала-і-Санчес. Нинішній головний вівтар роботи Клауді Ріуса (1950) показує сцени з життя Рамона де Пеньяфорта, зокрема його перехід з Мальорки до Барселони на власному плащі.