Alte Mühle, Водяний млин та пам'ятка культурної спадщини в Засельбеку, Німеччина

Альте Мюле стоїть на Засельбеку незадовго до його впадіння в Альстер, на межі Заселя й Бергштедта. Будівлю млина та прибудоване житло, відбудовані 1880 року з жовтої цегли з Тріллупа з червоною декоративною цеглою, розділяє центральний ризаліт. Зовнішнє водяне колесо замінили в 1920-х роках турбіною, яка з 1997 року знову виробляє електроенергію.

Млин на цьому місці імовірно існував до 1453 року і задокументований з XVI століття. Під час Тридцятилітньої війни він слугував пороховим млином, потім монетним двором, а з 1695 року — зерновим млином із зобов'язанням помелу для Брамфельда, Штайльсгопа, Альстердорфа, Маєндорфа та Ольденфельде до 1865 року. Прорив греблі 1735 року призвів до перебудови, а з 1750 року ним володіє родина Тіммерманн. Після пожежі 1880 року млин відбудували з жовтої цегли з Тріллупа з червоною декоративною цеглою.

Назва млина вказує на млин на цьому місці до 1453 року, коли вперше згадано сусідній млин Rodenbeker Mühle. Від 1695 року мельник мав обов'язок молоти (Mahlzwang) для Брамфельда, Штайльсгопа, Альстердорфа, Маєндорфа й Ольденфельде, чиї селяни привозили сюди зерно. Заїзд, що обслуговував клієнтів у черзі, від 1926 року став відомим заміським рестораном із пивним садом на греблі млина.

Млин стоїть на Заельбеку незадовго до його впадіння в Альстер, на межі Заеля й Бергштедта. Дорога через млинову греблю вимощена валунами, а береги млинового ставу здебільшого належать до природного заповідника Гайнеш/Іланд. Будівля млина з прилеглою житловою частиною нині слугує заміським рестораном із пивним садом на греблі.

Зовнішнє водяне колесо ще в 1920-х роках замінили турбіною, яка після ремонту з 1997 року знову виробляє електроенергію. Помелу більше не відбувається. Шукати слід турбіну, а не колесо.