Burg Welterode, Середньовічний водний замок в Айторфі, Німеччина

Замок Вельтероде — це пізньосередньовічний укріплений житловий будинок у долині Айп поблизу Айторфа, оточений ровом із водою. Головна будівля — триповерховий вежеподібний будинок прямокутного плану, що піднімається над льохом і завершується вальмовим дахом. На одній довгій стороні є вузький центральний ризаліт із фронтоном. Малюнок 1607 року показує будинок із чотирма круглими кутовими вежами. Комплекс капітально відреставровано у 1983–86 роках.

Бург Вельтероде вперше згадується в документі 1249 року, коли овдовіла графиня Мехтільда фон Зайн подарувала монастирю Гершен маєток Маухенроде разом із десятинами в Шененберзі та Вальденроде. 1289 року замок належав місту Кельну, а 1404 року згадано Фрідріха фон Вельтеройде, що примирився з Кельном. Теперішня будівля походить щонайменше з XVI століття, відтоді вона належала графам фон Нессельроде-Ересгофен; 1870 року імперський граф Максиміліан фон Нессельроде-Ересгофен продав лицарський маєток кельнцю Якобу фон Кауфманн-Ассеру, а незабаром він перейшов до графа Генсбруха з замку Тюрніх, власника принаймні до 1938 року.

Назва Welterode з'являється в середньовічних документах як Waldenrode і як родове ім'я фон Вельтеройде, засвідчене 1404 року. Замок від XVI століття належав графам Нессельроде-Ересгофен, а в XVIII столітті ним керував Кельман, про що свідчить Генрікус Барріх, який обіймав цю посаду 1730 року.

Бург Вельтероде — приватна садиба, всередину не пускають; оточений ровом будинок-вежа з вальмовим дахом і щипцевим центральним ризалітом видно лише ззовні. Комплекс лежить в долині Айп у громаді Айторф, до нього веде дорога в бік Мюлайпа. У XIX столітті під час дорожніх робіт знесли млин і господарську будівлю, тож теперішня ділянка менша за колишній лицарський маєток.

Найдавніший збережений малюнок Вельтероде, датований 1607 роком, показує житлову вежу з чотирма круглими кутовими башточками. До замку, ймовірно, можна було дістатися лише через підйомний міст і браму. Млин і господарську будівлю знесли в XIX столітті під час дорожніх робіт.