Hioka-jinja, Синтоїстський храм у Какогаві, Японія

Хіока-дзіндзя розташована на південному схилі пагорба Хіока на лівому березі річки Какогава. Головна будівля, відбудована 1971 року, є залізобетонною спорудою в стилі ґонґен-дзукурі. На території стоять допоміжні святилища, зокрема більше святилище Іяґавара-Хіока, перенесене сюди в липні 1971 року, а також Такакура, Тенман, Ебісу, Інарі, Сумійосі та Кумано.

Святилище згадане в «Харіма-фудокі», укладеному близько 715 року, та в реєстрі «Енґісікі» 927 року як святилище Аме-но-Ісасахіко, шікінайся повіту Како. 1578 року його документи й будівлі згоріли; рід Ікеди Терумаси надав 5 коку 1601 року, а святилище відбудовували 1764 року, 1870 року і після пожежі 1969 року — 1971 року.

Місцеві називають святилище «Хіната-сан», «Оно-сан» або «Хіока-сан». У ранньомодерний час його називали Шьоїчі Хіната Даймьодзін, а після реставрації Мейдзі перейменували на Хіока-дзіндзя. У лютому обряд Імі-ґоморі відтворює семиденне усамітнення Амено-Ісасахіко з молитвою про безпечні пологи: до завершального дня у святилищі заборонено будь-який звук, а тоді відбувається обрядове стрільбище по мішені.

Храм розташований за шість хвилин пішки від станції Хіока на лінії JR Какогава, є автостоянка. Терени лежать на південному схилі пагорба Хіока; від входу, де стоять кам'яні святилища Сумійосі й Кумано, ведуть до головної будівлі. Під час обряду Хайка-морі другого місячного місяця кілька днів зберігається тиша.

Святилище змінило назву в епоху Мейдзі: довго його називали Shōichii Hyūga Daimyōjin, а місцеві досі кажуть «Hyūga-san», «Ōno-san» чи «Hioka-san». Пагорб позаду приховує кургани Хіока, серед них 85,5-метровий курган у формі замкової щілини, пов'язаний з легендою про Харіма Інабі-но Ойрацуме.