Seiken-ji Temple, Буддійський храм у районі Сімідзу-ку, Японія

Сейкен-дзі — це храм дзен Ріндзай на пагорбі над затокою Суруґа в Окіцу (район Сімідзу, Сідзуока). Його дерев'яна брама санмон, зведена 1651 року, стоїть на вершині кам'яних сходів; на таблиці написано 東海名區. За нею височіють двоповерхова будівля зі ступінчастим черепичним дахом і довга споруда з рядом вікон на верхньому поверсі, що стоять на кам'яній підпірній стіні над автостоянкою.

Заснований у період Хакуті (650–654) як храм Тендай, що охороняв контрольно-пропускний пункт Кійомі-секі на Тōкайдо, Сейкен-дзі був відроджений як храм дзен Ріндзай ченцем Енні у 1262 році. У 1343 році його внесли до списку храмів Джіссетсу, а згодом він процвітав під патронатом Імаґави Йошімото та Токуґави Іеясу, який у юності як заручник навчався тут у настоятеля Сессая Чьоро.

Сейкен-дзі приймав посольства Чосон до Японії та делегації королівства Рюкю, що подорожували Токайдо; корейський посланець зупинявся тут 1607 року, а інший — 1655 року. 1610 року рюкюський принц Ґушічан Чьосей помер у Сунпу дорогою до Едо і був похований тут. Сліди посольств Чосон — національна історична пам'ятка, а сад — національна пам'ятка краєвиду.

Храм стоїть на пагорбі над Окіцу, приблизно за 15 хвилин пішки від станції JR Окіцу на головній лінії Тōкайдо або за хвилину від автобусної зупинки Кійомідера. Колії головної лінії Тōкайдо перетинають територію храму, тож підхід іде вздовж них або під ними. Кам'яні сходи з металевими поручнями ведуть угору до брами.

Кажуть, що сливу ґарю-бай на території храму власноруч посадив Мацудайра Такетійо, хлопчик, який згодом став Токуґавою Іеясу, коли близько 1549 року навчався в храмі під керівництвом настоятеля Сайсая Тьоро. Назва, «слива лежачого дракона», вказує на низьку розлогу форму стовбура й гілок.