Храм Хомёдзі, Буддійський храм у Мінамі-Ікебукуро, Японія.

Хомьо-дзі — храм школи Нічірен у Мінамі-Ікебукуро, чия двоповерхова дерев'яна брама, відбудована 1968 року, стоїть на вершині коротких кам'яних сходів. Темні двері відкриваються на доріжку, а два квадратні стовпи на кам'яних підніжжях тримають білоцяткову смугу й сірий черепичний дах із загнутим карнизом. Головну залу відбудували 1959 року, а навчальний корпус — 1963-го.

Храм був заснований у 810 році як Іко-дзі секти Шінгон і перетворений на храм секти Нічірен у 1312 році під керівництвом Нічіґена. Ця зміна стала поворотним моментом, що визначив духовний напрямок храму на століття вперед.

Кішімодзін, богиню пологів і дітей, ушановують в окремій залі храму в Дзьосіґаї, де знак «кі» пишуть без верхньої крапки. У залі зберігаються дві кольорові картини на дереві періоду Едо: «Оморі Хікосіті» пензля Торіяма Секіена та «Три танцівниці сірабоші» роботи Торія Кійоміцу II, обидві — пам'ятки культури Токіо.

До Хомьо-дзі можна дістатися від зупинки Кішібодзін-мае лінії Тоден Аракава, від станції Дзошіґая лінії Фукутошін Токійського метро або пішки приблизно за 15 хвилин від станцій JR Ікебукуро чи JR Медзіро. Головна зала, зала Сошідо і брама стоять у Мінамі-Ікебукуро, тоді як Кішібодзін-до займає окрему ділянку в Дзошіґая 3-тьоме, за коротку окрему прогулянку звідти.

Головну залу відбудували 1959 року після пожежі 1945 року, що знищила весь комплекс; браму й дзвіницю звели 1968 року. Зала Кішімодзін стоїть окремо, у Дзьосіґая, а її назву записують знаком «оні» без верхньої риски.