Takuhi-jinja, Синтоїстський храм у Нісіношімі, Японія

Такіхі-дзіндзя — синтоїстський храм на восьмій станції гори Такіхі, найвищої вершини Нісіносіми в островах Окі. Його головна зала, з'єднана з молитовною залою рідкісним коридором цуден, була зведена у 1732 році теслею з Осаки Торії Дзінбеєм; деталі виготовили в Осаці, а зібрали теслі з Йонаґо. Комплекс визнано важливою культурною пам'яткою у 1992 році.

Оповідь про заснування святилища, «Takuhi Engi», розповідає, що за правління імператора Ітідзьо (X–XI століття) кілька ночей над морем сяяло світло, яке потім влетіло в гору Такухі, де селяни знайшли скелю у формі буддійської статуї й збудували там святилище. У період Камакура святилище Оямася потрапило під контроль губернатора провінції Окі Сасакі Ясукійо, який 1276 року підтвердив землі ченцю Джірену. Храм Ундзьо-дзі був, ймовірно, заснований у період Нанбоку-тьо, і місце залишалося поєднаним святилищем і храмом до розділення синто й буддизму на початку ери Мейдзі, коли воно стало теперішнім святилищем. 1918 року його піднесли до рангу префектурного святилища.

Назва Такухі походить від таку, «палити», і хі, «вогонь», і вказує на сигнальні вогні на горі, що вночі слугували орієнтиром для судноплавства Японським морем. Під час свята 23 липня близько 20-ї години після обряду в головній святині виконують танці каґура Окі-Додзен, нематеріальну народну культурну спадщину префектури. До епохи Мейдзі тут був храм Ундзьо-дзі, а божество звали Такухі Ґонґен.

Святилище розташоване на південно-західному схилі гори Такухі, приблизно на восьмому ступені, і до нього йдуть пішки; двір тягнеться зі сходу на захід, молитовний павільйон на східному краї звернений на захід, а його південний бік виступає над скелею. Головний павільйон, з'єднувальний коридор і молитовний павільйон становлять одну Важливу культурну пам'ятку, відреставровану між 1997 і 1999 роками. Щорічне свято відбувається 23 липня, кагура починається близько 20-ї години.

Головну залу 1732 року виготовили в Осаці тесля Торії Джінбей у свої останні роки, а зібрали на місці теслі з Йонаґо. Лише її західний бік, обернений до стежки, має різьблення; північний і східний боки, притулені до скельної печери, майже без оздоб.