Shirahige Bridge, Автомобільний міст у Мінамі-Сендзю, Токіо, Японія

Міст Сірахіґе несе Мейдзі-дорі (столична дорога 306) через річку Суміда й з'єднує Мінамі-Сенджу та Хасіба на західному березі з Цуцумідорі на східному. Його проліт завдовжки 167,6 м — це сталева ребриста арка з затяжкою: світло-сіра ферма з трикутників над настилом, що спирається на масивні опори, які піднімаються з води, а під головним прольотом видно вужчий нижній настил. Проєкт створив Дзюн Масуда, балки виготовили на верфі Kawasaki.

Перший міст Сірахіґе відкрили в травні 1914 року як дерев'яний платний міст завдовжки близько 230 метрів, профінансований акціонерним товариством, створеним місцевими жителями; плата один сен з дорослого згодом зросла до двох сенів, а 1925 року міст викупила префектура Токіо. Не пошкоджений землетрусом 1923 року, він був замінений за планом відбудови там, де шосе Мейдзі перетинає Суміду. Сталевий міст розпочато в липні 1928-го і завершено в червні 1931 року; його спроєктував Дзюн Масуда, а ферму виготовив завод Kawasaki Dockyard.

Міст названо на честь святилища Сірахіґе на східному березі. Правильне написання використовує ієрогліф на позначення бороди на підборідді (鬚), а не вусів (髭), що часто плутають. Міст також згадується в романі Едогави Ранпо «Маг» і в манзі «Аракава під мостом».

Міст несе токійську дорогу 306, Мейдзі-дорі, через річку Суміда й з'єднує Мінамі-Сенджу та Хасіба на західному березі з Цуцумідорі на східному. Настил завширшки 24,1 метра, тож пішоходи й велосипедисти переходять поруч із транспортом. Сталева ферма піднімається над проїзною частиною, а вужчий нижній настил проходить під головним прогоном.

Назву мосту часто пишуть помилково знаком для вусів (髭) замість знака для бороди (鬚), за святинею Сірагіґе на східному березі. Сталева конструкція важить 1923 тонни, її виготовила Kawasaki Shipbuilding; проєкт належить Дзюну Масаді, який застосував ту саму форму зв'язаної арочної ферми для мосту Асакуса.