Kudaraō Shrine, Синтоїстське святилище в Хіракаті, Японія

Святилище Кударао в Хіракаті — одноповерхова культова будівля з широким сірим черепичним дахом, що плавно вигинається на кінцях, і підвищеним фронтоном над центральним входом. Темний дерев'яний фасад має білі тиньковані панелі над дверима, поруч із якими висить фіолетовий стяг. Перед будівлею стоять три кам'яні ліхтарі, а товста кручена солом'яна мотузка з білими паперовими смужками-зигзагами перетинає гравійне подвір'я, підтримувана бамбуковим стовпом із білою табличкою. Теперішній хонден — одновірна споруда стилю Касуґа-дзукурі під корою кипариса, перенесена сюди з Касуґа Тайся 1808 року.

Після падіння Пекче королівський нащадок Сьоко отримав прізвище Кудара-но Конікісі. Його правнук Кьофуку, губернатор Муцу, знайшов 900 рьо золота в 749 році й був підвищений до третього нижчого рангу; він переніс родинну резиденцію з Наніви до Каваті. Там він збудував храм Кудара-дзі та цю святиню, а двір згодом заснував мавзолей для його сина Нантея. Повторні пожежі призвели до занепаду, перш ніж святиня перейшла під контроль Кофуку-дзі та була відновлена; нинішній хонден, перенесений з Касуґа-тайся, датується 1808 роком.

Назва Кударао походить від Кудара-но Конікісі — прізвища, яке двір надав нащадку королівського роду Пекче Сьоко (Дзенкванґу) після падіння Пекче. Святилище вшановує предків цього роду; до періоду Едо божеством був Ґодзу Тенно, згодом ототожнений із Сусаноо. Біля входу висить фіолетовий стяг, а товста кручена солом'яна мотузка з білими зигзагоподібними паперовими смужками тягнеться через гравійний двір.

Святилище розташоване за адресою 1-68 Накамія Нісіночьо, Хіраката, приблизно за десять хвилин пішки від станції Міяносака (лінія Кейхан Катано); автобусом від станції Хіраката-ші вийдіть на Накамія Бьоін-мае і пройдіть 100 м на захід. Сусідні руїни храму Кудара-дзі — Особлива історична пам'ятка. Солом'яна мотузка з білими паперовими смужками перетинає гравійний двір; обходьте її бамбукову опору.

Головну будівлю перенесли сюди з Касуґа-Тайся в Нарі, з яким тісно пов'язані пізніші покровителі святилища, Кōфуку-дзі; нинішня споруда датується 1808 роком (Бунка, 5-й рік) і є однопрогоновою будівлею в стилі Касуґа з дахом із кори кипариса. До періоду Едо шановане божество називали Ґодзу Тенно.