Yagiri-jinja, Синтоїстський храм у Сімо-Якірі, Мацудо, Японія

Яґірі-дзіндзя це маленький синтоїстський храм у Сімо-Якірі з традиційним східноазійським дахом характерної вальмово-щипцевої форми. Комплекс включає головний зал, зал для поклоніння та зал для підношень, усі збудовані з дерева та збережені як споруди місцевого історичного значення.

Яґірі-дзіндзя засновано 1704 року, коли тривалі дощі підняли Едогаву приблизно на 2,5 м над землею і багато мешканців прибережних будинків загинули. Селяни перебралися на плато й ушановували там божество Інарі, перенесене з Хіґасіяма в Кіото як їхнього покровителя; раніше святиня називалася Інарі-дзіндзя. Повінь також спричинила заснування Шіммел-дзіндзя в Камі-Яґірі, а Каторі-дзіндзя став покровителем Нака-Яґірі.

Спочатку святиня називалася Інарі-дзіндзя, за божеством Інарі, перенесеним з Хіґасіяма в Кіото як покровитель після повені 1704 року. Щорічні обряди включають Хацу-ума в лютому для Інарі, Суйдзін-сай 15 липня для Бендзайтен і велике свято в середині жовтня з передоднем і головним днем.

Яґірі-дзіндзя розташована в Сімо-Якірі, Мацудо, префектура Чіба, на плато над Едогавою, куди селяни переселилися після повені 1704 року. До святині йдуть від пристані порома Яґірі-но-Ваташі, з якою раніше з'єднував святиню віз Яґірі-Фурусато-Башя, коли пісня Хосокави Такаші «Яґірі-но-Ваташі» приваблювала відвідувачів.

Святилище засноване після повені Едогави 1704 року, коли селяни перебралися на вищу місцевість і вшанували божество Інарі, привезене з Хіґасіяма в Кіото. Спочатку воно називалося святилищем Інарі. У роки найбільшої популярності пісні «Yagiri no Watashi» між святилищем і поромною переправою на Едогаві курсував віз під назвою Yagiri Furusato Basha.