Qenbudo, Базальтові печери в Тоойоці, Японія

Ґенбудо — це група з п'яти базальтових печер у Тоойоці, що утворилися внаслідок вулканічної активності близько 1,6 мільйона років тому. Печери демонструють характерні шестикутні базальтові колони, які сформувалися, коли лава охолола, і тепер формують ландшафт.

Конфуціанський учений Сібано Куріяма відвідав це місце 1805 року й залишив напис «Ґун'яку сōкі»; під час другого візиту 1807 року він назвав печеру Ґенбудō. 1884 року геолог Кото Бундзірō утворив від назви цієї печери японський термін на позначення базальту — ґенбуґан. 1926 року Мотонорі Мацуяма виявив тут обернену намагніченість, а 1929 року опублікував першу теорію інверсії геомагнітного поля.

П'ять печер названо на честь чотирьох китайських божеств-охоронців сторін світу: Ґенбу (північ), Сейрю (схід), Б'якко (захід) і двох печер Сузаку (південь). Ці назви обрав учений Сібано Куріяма, який 1807 року дав ім'я головній печері; згодом її назва дала японській мові термін ґенбуґан на позначення базальту.

Парк Ґенбудо платний з 1 серпня 2022 року, а зібрані кошти йдуть на його утримання. Зі станції JR Ґенбудо на протилежному березі платний пором перевозить через річку Маруяма приблизно за три хвилини; у негоду рейси скасовують, тож варто дізнатися заздалегідь. Від станції Кіносаки-Онсен — близько восьми хвилин таксі; від станції Тоойока — міський автобус до Акайсі й приблизно п'ятнадцять хвилин пішки. Від жовтня 2021 року влаштували оглядові майданчики, будинок відпочинку, туалети та стежки.

1926 року Мотонорі Мацуяма з Кіотського імператорського університету встановив, що тутешній базальт має обернену магнітну полярність; 1929 року він уперше опублікував теорію інверсії геомагнітного поля. Завдяки цьому відкриттю 2022 року це місце внесли до списку перших 100 об'єктів геологічної спадщини IUGS.