Wakayama-jinja, Синтоїстський храм у Сімамото, Японія

Вакаяма-дзіндзя — синтоїстське святилище в Сімамото, префектура Осака, присвячене Сусаноо-но-Мікото. Головна будівля, зведена 1807 року в стилі наґаре-дзукурі з трьома прогонами, має широкий центральний прогін і виступаючий фронтон карахафу над входом. На території є гай з близько 200-річних дерев Castanopsis sieboldii, а краєвид сягає гори Отокоями та місця злиття річок Кацура, Удзі й Кідзу.

За переказом святині, чернець Ґьокі заснував її 701 року за наказом імператора Монму, щоб ушанувати Сусаноо-но-Мікото. 1074 року її внесли до офіційних святинь, а храм Сьобацудзі служив їй як дзінґу-дзі. Імператор Ґо-Тоба надіслав імператорського посланця, а Кусунокі Масасіґе звелів високому васалові молитися тут, прощаючись із сином Масацурою в Сакураї. У добу Мейдзі її перейменували на Вакаяма-дзіндзя за місцевою назвою; раніше вона звалася Нісі-Хатіодзі-ся або Ґодзу-Тенно-ся.

Святилище довго називалося Нісі-Хатіодзі-ся або Ґодзу-Тенно-ся; назву Вакаяма-дзіндзя воно отримало в епоху Мейдзі, коли розділили синтоїзм і буддизм, взявши її від місцевого топоніма. Ритуальний танець окаґе-одорі, який виконали 1831 року Вакарендзю з села Тодай-дзі, зображено на великій вотивній дошці 90 на 121 см, подарованій вісьмома місцевими чоловіками.

Найближча станція — Мінасе на лінії Hankyu Kyoto; звідти автобусом Hankyu до зупинки Wakayamadai Center, далі приблизно 9 хвилин (близько 700 м) пішки на північний захід. Територія охоплює лісисту ділянку та другорядні святилища Когарасу й Момояма Інарі.

Гай храму — це насадження Castanopsis cuspidata віком близько 200 років, 29 січня 2002 року оголошене пам'яткою природи префектури Осака й внесене до сотні зелених місць Осаки. З території видно гору Отокояма та місце злиття річок Кацура, Удзі й Кідзу.