蟻通神社, Синтоїстське святилище в Ізумісано, Японія

Святилище Арітосі в Ізумісано — синтоїстське святилище, головну залу якого перебудував у 1669 році володар Кішівади Окабе Нобукацу, а в 1944 році її перенесли на теперішнє місце через військовий аеродром Сано. На території є танцювальна зала, барабанний міст і ставок Канмурі-но-футі, названий через капелюх Кі-но Цураюкі, що впав у воду.

За переказом святилища, його заснували 93 року н. е. за імператора Кайки, щоб молитися про врожай і освоєння землі. Воно згоріло 1577 року під час нападу Оди Нобунаґи на Сайку та знову 1615 року в битві при Кашії. Тойотомі Хідейорі відбудував головну залу 1603 року, а 1944 року святилище перенесли на теперішнє місце через армійський аеродром Сано.

Назва Арітоосі походить з оповідання в «Книзі подушки» Сей Сьонаґон, де мураху протягли крізь семикрутний коштовний камінь. Вірш Кі-но Цураюкі до божества, написаний після хвороби його коня, досі пов'язують зі святилищем. Щовересня місцеві волонтери проводять Нoh Арітохосі Такіґі, а п'єса Арітоосі виконувалася там.

Святилище розташоване за 15 хвилин пішки від станції Наґатакі на лінії Ханва JR West або біля зупинки громадського автобуса Арітосі-дзіндзя-мае. Під час перенесення святилища у 1942–1944 роках будівлі розташували заново: головна зала, зала молитов, танцювальна зала й брами стоять поруч. Ставок Канно-футі, названий через головний убір, який загубив Кі-но Цураюкі, відтворили 1942 року.

П'єса но Арито, написана Дзеамі, драматизує вірш, який Кі-но Цураюкі звернув до божества святилища після того, як його кінь упав на території. З 2014 року святилище щовересня проводить Арітохоші Такіґі Но на сцені своєї танцювальної зали; перший і п'ятий випуски (2019) виконали Арито.