Port of Naha, Комерційний порт у Насі, Японія

Порт Нахи тягнеться уздовж узбережжя Східно-Китайського моря і має кілька терміналів для вантажних і пасажирських суден у гирлі річки Кокуба. Об'єкт включає окремі операційні зони, які обслуговують безперервний морський рух, що з'єднує острів і материкові райони.

З XV століття торгівля з азійськими державами зробила гирло річки Кокуба осередком обміну: Наха, Томарі й Анса були трьома торговими портами королівства Рюкю. Модерні роботи почалися 1907 року; 1941 року могли одночасно пришвартуватися судно на 4500 тонн і три на 2000 тонн. Повітряні нальоти 1944 року зробили порт непридатним; після війни американські сили перебудували його для суден до 20 000 тонн і 1954 року передали урядові Рюкю. 1972 року три причали об'єднали як порт Наха.

За часів Королівства Рюкю купці порту багатіли на транзитній торгівлі, а воїнський стан Нахи стояв нарівні зі станами Шурі, Куме й Томарі. Чотирма кварталами Нахи — Ніші, Хіґаші, Вакаса й Ідзумідзакі — керував наха-сатонуші з резиденцією в Уфумі-дунчі, який також відав складом Умон-дунчі. Портами Наха, Томарі й Анзе королівство вело головну торгівлю.

Круїзні судна швартуються в круїзному терміналі Нахи на причалі Томарі (8-й причал), а не в Новому порту Нахи, який з 2022 року не має регулярних пасажирських рейсів. Термінал розташований у Вакаса, на невеликій відстані від порту Томарі, де посадка неможлива. Найближча станція монорейки — Мієбаші; автобуси зупиняються на Томарі-такахаші.

Між 1972 і щонайменше 1997 роками в порту Наха діяла «станція» без колій: станція Наха-Порт, багажна каса Nippon Express із табличкою з назвою станції. Квитки, видані там, охоплювали пором Ryukyu Kaiun і пересадку на Японські національні залізниці, тож Каґошіму й Наху можна було проїхати за одним квитком.