野上八幡宮, Синтоїстське святилище в Кіміно, Вакаяма, Японія

Святилище Номіґамі Хачіман в Обаті, Кіміно (Вакаяма), — це святилище Хачімана, головну залу якого відбудували 1557 року в стилі наґаре-дзукурі з трьома прогонами. Зал для молитов, відбудований 1573 року, — одноповерхова споруда з дахом ірімодзя. П'ять будівель на території, зокрема головна зала, зал для молитов і три бічні святилища, є Важливими культурними цінностями.

Заснування святилища датують 552 роком, коли з Ямато запросили Хатімана, а попереднього бога Кунісацуті перенесли на гору Сьосен. 987 року воно стало філією Івасімідзу Хатіманґу, а 1025 року звели його залу. 1541 року озброєні ченці з Неґоро-дзі спалили будівлі й архіви; Хонґанбо Сінкен керував відбудовою з 1557 року, і хонден та святилище Хірано Імакі датуються тим роком.

Назва Номіґамі походить від давнього маєтку Номіґамі, уся територія якого після 1871 року становила парафію святилища. Свято Ґіон, що триває тиждень від третьої неділі липня, є святом божества дочірнього святилища Суса. Танець лева Номіґамі Хатіман, який підтримує товариство збереження, є нематеріальною народною культурною спадщиною містечка Кіміно. Зал вотивних табличок був спершу сценою; підлогу зняли в середині періоду Едо, коли музика ґаґаку зникла.

Святилище розташоване в районі Кобата в Кіміно; автобус Oju зупиняється на зупинці Nomigami Hachimangu просто біля території. До комплексу входять головна зала, зала молитов, зала танців і зала ема, а поряд стоять бічні святилища Такеуті, Хірано Імакі та Кора Таматаре. Зала ема колись була сценою, але в середині періоду Едо втратила підлогу.

Усередині зали можна побачити прості різьблення та форми на дереві, що походять зі старшого стилю будівництва святилищ, зосередженого на функціональній красі, а не на оздобленні. Ці деталі надають місцю відчуття природної простоти, яке відрізняє його від новіших будівель.