Yachū-ji Temple, Буддійський храм у Хабікіно, Японія

Ятю-дзі — це одноповерхова зала з крутим дахом, вкритим темно-сірою жолобчастою черепицею, чиї карнизи тягнуться на всю ширину. Під ним білі тиньковані площини чергуються з темно-коричневим деревом; широкі фільончасті двері обабіч мають ґратчасте вікно й вивішена дерев'яна табличка, а перед ними ведуть кам'яні сходи й низькі п'єдестали. У подвір'ї збережено відновлений земляний майданчик і наріжні камені колишньої пагоди та головної зали.

За переказом, храм заснував Сога-но Умако за наказом принца Шьотоку, але розкопки датують будівництво близько 650 року. Він стояв на шляху Такеучі і служив роду Фуна, переселенцям з Пекче. Пожежа під час воєн Намбоку-чо знищила первісні будівлі; після майже повного занепаду храм відродили 1661 року, він знову згорів за ери Кьохо, а 1724 року даймьо Янаґісава Йосісато подарував трапезну та гостьовий павільйон.

Храм зберігає дві буддійські статуї як культурні орієнтири. Дерев'яна стояча Дзідзо Босацу в Дзідзо-до походить з періоду Хейан і є Важливою культурною пам'яткою. Позолочений бронзовий Міроку Босацу заввишки 18,5 см, знайдений у сховищі 1918 року, показують щомісяця 18-го числа; напис на його п'єдесталі вказує 666 рік.

До Ятю-дзі можна дійти приблизно за 15 хвилин пішки від станції Фудзіїдера на лінії Кінтецу Мінамі-Осака або доїхати 5 хвилин автобусом до зупинки Ноноуе й пройти кілька кроків. Храм межує із західного боку зі святилищем Ноноуе Хатіман. Статую Міроку Босацу показують 18-го числа щомісяця.

Храм пов'язаний з кланом Фуна, переселенцями з корейського королівства Пекче, які оселилися тут наприкінці періоду Кофун і були близькими до Соги-но Умако. Бронзовий Міроку Босацу, знайдений у сховищі 1918 року, має напис, датований 666 роком, де згадано вірян храму під назвою Касі-дера.