Amida-ji Temple, Буддійський храм у районі Сакьо-ку, Японія

Амідадзі — храм школи Дзьодо-сю в районі Кочідані в Охарі, Сакьо-ку, Кіото. Його терен піднімається стрімким схилом: китайська двоповерхова брама з білою штукатуркою на нижньому ярусі, головна зала, кам'яний мавзолей засновника Тансьо, чайний павільйон, водоспад і скарбниця. Серед дерев стоїть невелика дерев'яна дзвіниця з темним черепичним дахом і чотирма простими стовпами.

Храм засновано в березні 1609 року ченцем Тандзеєм, уродженцем провінції Оварі, який у дев'ять років залишив домівку й мандрував провінціями, перш ніж оселитися в Кочідані в Охарі. Тандзей помер тут 23 травня 1613 року у 62 роки і, за переказом, увійшов до кам'яної труни як самомуміфікований будда; його останки лежать у скельній заглибині біля головної зали.

Головна зала містить два головні образи: праворуч дерев'яний сидячий Аміда Будда періоду Камакура, Важлива культурна пам'ятка, і статуя засновника Танзея, яку він нібито вирізав сам, вставивши у неї власне волосся. Оскільки обидва шануються, храм називає себе єдиним головним храмом лінії Будди Танзея, на відміну від більшості храмів Дзьодо-сю, які вшановують лише Аміду.

До храму добираються автобусом від станції Кокусайкайкан до зупинки Кочідані, а потім після брами піднімаються близько 15 хвилин дуже крутою стежкою. Оскільки сніг робить стежку небезпечною, відвідування припиняють щороку в січні та лютому; у перші три дні нового року вхід можливий лише без снігу. Біля брами є стоянка для великих машин, а легкові автомобілі можуть під'їхати аж під самий храм.

У храмі зберігається сокусінбуцу його засновника Тандзея, який помер 1613 року і був покладений у кам'яну труну в скельній заглибині біля головної зали. Його вважають найпівденнішим і найзахіднішим самомуміфікованим ченцем Японії, але від початку ери Мейдзі, коли його закрили в теперішній труні, він не виставляється. Відвідувачі можуть підійти зовсім близько до труни.