Achi Shrine, Синтоїстське святилище в Ачі, префектура Наґано, Японія

Святилище Аті в селі Аті (префектура Наґано) складається з мае-мія та оку-мія, що лежить приблизно за 2 км уздовж річки Аті. Молитовна будівля мае-мія зі світло-коричневого дерева має темний вигнутий дах із трикутним фронтоном, білі прикраси під карнизом, ґратчасті двері, перев'язані мотузкою з білими зигзагоподібними смужками, і низьку скриньку для пожертв. Оку-мія, звана Кавай-рьо, стоїть на трикутному мисі, де річки Мотодані та Куро зливаються з Аті; там вкритий мохом валун шанують як івакура.

За переказом святилища, божество Амано-Івато-ваке-но-Мікото зійшло до Сінано навесні п'ятого року правління імператора Коґена й стало предком Аті-но-Хофурі. Обряди довго виконував рід Хара. У добу Тенряку (947–957) члени клану Токутаке перенесли двох божеств до Чюся та Хокодзя святилища Тогакусі. Документи з червоною печаткою періоду Едо засвідчують, що його певний час називали Санно Ґонґен-ся.

Назва святилища походить від Аті но Хофурі, жрецького роду, що веде походження від Аме но Яґокоро-омікане но Мікото, який за переказом святилища зійшов до Сінано і став їхнім предком; згодом обряди виконував рід Хара. До комплексу належить заднє святилище (окумія) приблизно за 2 км вище за течією річки Аті, де вкритий мохом валун шанують як івакура, природний престол божества.

Святилище розташоване в Чісато, село Ачі, префектура Наґано, приблизно за 10 хвилин їзди від розв'язки Сонохара. Головне святилище (маемія) має адресу Чісато 489, а заднє (окумія) — Чісато 497, приблизно за 2 км вище за течією річки Ачі. Окумія стоїть на трикутному мисі, де потоки Хонґоя та Куроґава зливаються в річку Ачі.

Окумія, за 2 км вище за течією річки Аті від маемії, стоїть на трикутному мисі, де зливаються річки Мотодані та Куро, що зветься Кавай-но-Місакі. Археолог Івао Оба визначив вкритий мохом валун на пагорбі як івакура — природне утворення, виступи якого збігаються з чотирма сторонами світу; у день зимового сонцестояння сонце сходить на його східному продовженні.